Безпека життєдіяльності вихованців.

Організація техніки безпеки в гуртках позашкільного закладу

 

1.     Правила поведінки в гуртку.

2. Журнал реєстрації вступного інструктажу.

3. Журнал реєстрації цільового інструктажу.

4. Журнал інструктажу на робочому місці.

1.     Типові інструкції з ТБ на кожному робочому місці.

2.     Перелік шкідливих речовин.

3.     Перелік необхідних медикаментів.

4.     Інструкції:

-         на випадок виникнення пожежі;

-         надання першої допомоги при травмах;

-          надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

5.     Перелік бесід з ТБ.

 

Обов’язки керівника гуртка позашкільного закладу по організації роботи охорони праці вихованців:

 

1.  Знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поведінки в навчальному закладі.

2.  Користуватись засобами колективного та індивідуального захисту, дотримуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбаченим колективним договором та правилами внутрішнього розпорядку установи.

3.  Особисто вживати заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров’ю.

4.  Розробляє і переглядає один раз на три роки інструкції з техніки безпеки для навчальних кабінетів відповідно до типових інструкцій.

5.  Забезпечує безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, спортивного спорядження тощо.

6.  Проводить інструктаж з гуртківцями з техніки безпеки на заняттях з обов’язковою реєстрацією в журнал.

7.  Не дозволяє працювати вихованцям без відповідного спецодягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту.

8.  Слідкує за справністю розеток, вимикачів світла, електроприладів. При виявленні несправності вище зазначених предметів повідомити керівнику закладу.

9.  Негайно сповіщає керівника установи про нещасний випадок.

10. Несе персональну відповідальність згідно з чинним законодавством за нещасні випадки, що трапились з вихованцями під час проведення занять (заходів).

11.  Ретельно оглядає перед початком занять місце проведення занять відповідно санітарно-гігієнічних умов, які ставляться до навчальних кабінетів; інструктує вихованців про порядок, послідовність та заходи безпеки під час виконання вправ; перевіряє справність інвентаря, надійність установлення і закріплення обладнання.

12.  Веде профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців.

 

 

Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності

1.     Інструктажі з безпеки життєдіяльності містять питання охорони здоров’я, пожежної радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на на надзвичайні ситуації безпеки, побуту тощо.

2.     Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

3.     Перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні до закладу вихованця проводиться вступний інструктаж.

4.     Запис про вступний інструктаж робться на окремій сторінці і додається до журналу обліку навчальних занять (додаток №1).

5.     Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку заняття у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо, наприкінці навчального року перед початком канікул.

         Первинний інструктаж проводять керівники гуртків з вихованцями, а   також з батьками, які беруть участь у позанавчальних заходах.

         Первинний інструктаж також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку року, заняття, практичної роботи тощо.

   Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо.

   Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття, реєструється в журналі обліку навчальних занять.

6.     Позапланоаний інструктаж з вихованцями проводиться у разі порушення     

ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести, чи призвело до травм, у разі нещасних випадків за межами закладу.

    Реєстрація позапланового інструктажу робиться в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті.

7.     Цільовий інструктаж проводиться з вихованцями, у разі організації поза навчальних заходів (екскурсії, спортивні змагання, концертні виступи тощо), під час проведення громадських, поза навчальних робіт (прибирання території, приміщень тощо). Реєстрація цільового інструктажу здійснюється в журналі інструктажів.

8.     Первинний , позаплановий, цільовий інструктажі проводять керівники гуртків за відповідними інструкціями чи програмами.

9.     Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналі реєстрація інструктажів з питань охорони праці (додаток №2)

 

 

Інструкція

з охорони праці при проведенні масових заходів у навчальних закладах

 

1.     Загальні положення

      Відповідальний за проведення масових заходів і дотримання гігієнічних норм і вимог з охорони праці та пожежної безпеки проводитьінструктажз черговими вчителями, керівниками, учнями про заходи пожежної безпеки і правила евакуації дітей з приміщень на випадок пожежі та правила поведінки учнів, при проведенні масових заходів.

     Нас проведення масових заходів наобхідно обов’язково організовувати чергування членів добровільної пожежної дружини, а приміщування забезпечувати необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, що зосередженні в сусідньому приміщенні.

      Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати неменше як два ходи на зовні.

       У дерев’яних будівлях дозволяється проводити масові заходи в приміщеннях, розміщених не вище другого поверху.

        Забороняється проводити масові заходи в тих будівлях, які не відповідають правилам пожежної безпеки.

       Коридори, проходи і виходи, призначені для евакуації людей, повинні бути вільними. Двері приміщень під час проведення масових заходів забороняється замикати на замок або запори, які важко відчиняються.

       Біля кожних дверей повинен невідлучно перебувати черговий з числа  викладацького, обслуговуючого персоналу або учнів старших класів.

        Вікна приміщень не повинні мати решіток. На час проведення масових заходів вікна не можна зачиняти ставнями, ролетами, якщо немає постійних джерел електроживлення; пересувна електростанція повинна встановлюватися на відстані не ближче як 10м. від будівлі і споруд.

 

2.Вимоги безпеки перед початком проведення заходів

        Відовідальні за проведення масових заходів перед початком прведення заходів повинні ретельно оглянути всі приміщення, запаспі виходи і особисто переконатися в повній готовності їх щодо пожежної безпеки та в заеспеченні приміщення первинними засобами пожежегасіння, перевірити справність електроапаратури, задіяної в масових заходаї

 

2.     Вимоги під час проведення

 

Проведення заходів з дітьми повинні невідлучно перебувати черговий керівник. Вн зобов’аний стежити за точним виконанням заходів безпеки під час проведення масових заходів.

       Під час показу спектаклів та інших заходів у навчальних закладах не дозволяється влаштовувати світлові ефекти з використанням хімічних та інших речовин, що можуть спричинити згорання.

 

 

 

Інструкція з безпеки життєдіяльності в навчальних майстернях
1. Загальні положення
1.1. До занять в навчальних майстернях допускаються особи, що не мають
медичних протипоказань та ознайомлені з інструкціями з безпеки життєдіяльності.
1.2.Кожен гуртківець повинен знати й виконувати правила безпечної праці в
навчальній майстерні, правила пожежної безпеки, санітарно-гігієнічні норми й
правила.
1.3.Гуртківці повинні:
— своєчасно приходити на заняття в спецодязі і з дозволу керівника гуртка зайняти
своє робоче місце, перехід гуртківців на інше робоче місце без дозволу керівника
гуртка забороняється;
— залишати навчальну майстерню можна тільки після закінчення заняття й дозволу
керівника гуртка;
— використовувати навчальний час для виконання завдання й не займатися зайвими
справами, розмовами, своєчасно й високоякісно виконувати доручену роботу;
—економно використовувати електричну енергію, матеріали;
—під час перерви всі гуртківці виходять із майстерні.
1.4. При виконанні робіт в навчальній майстерні:
—дотримуватися технологічної дисципліни;
—дбайливо ставитися до устаткування, інструменту, матеріалів;
—утримувати в чистоті робоче місце.
1.5. Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних ситуацій,
дотримуватися таких вимог:
— працювати на справному устаткуванні;
— використовувати справний, добре налагоджений інструмент;
— використовувати інструмент за призначенням;
— не перевіряти ріжучу кромку інструмента руками. Для цього використовувати
тренувальні заготовки;
— передавати ріжучий та колючий інструмент ручкою вперед;
— не класти інструмент ріжучою кромкою догори і до себе;
—не відволікатися під час роботи і не відволікати інших;
—користуватися правильними прийомами роботи;
—дотримуватися вимог особистої гігієни.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1.Правильно одягнути спецодяг (застебнути його на всі ґудзики, сховати волосся
під головний убір).
2.2.Ретельно підготувати своє робоче місце до безпечної роботи.
2.3.Уважно вислухати керівника гуртка і отримати завдання на заняття.
2.4.Підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись в їх справності.
2.5.Забороняється розпочинати роботу без дозволу керівника гуртка.

3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Під час практичної роботи гуртківці виконують тільки ті види робіт, які доручив
керівник гуртка.
3.2.Використовувати робочий час тільки для виконання завдання, не займатися
сторонніми справами та розмовами, не ходити без справи по майстерні і не заважати
іншим.
3.3.Утримувати в чистоті робоче місце.
3.4.Дбайливо ставитися до устаткування, верстаків, інструментів.
3.5.Інструменти загального користування брати з дозволу керівника гуртка і
водночас після користування повернути їх.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.Упорядкувати робоче місце, прибрати деталі, матеріал, сміття, відходи.
4.2.Привести у справний стан інструменти (зняти заусениці, очистити напилки від
стружки).
4.3.Старанно прибрати робоче місце (стружку не здувати і не змахувати руками).
4.4. Покласти інструменти в порядок, встановлений керівником гуртка.
4.5. Привести себе в порядок і залишити майстерню з дозволу керівника гуртка.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Негайно повідомити керівника гуртка:
— при виявленні несправностей під час роботи;
— у випадку пожежі;
— при ознаках нездужання або захворювання;
— у випадку отримання травми чи ушкодження.
При виконанні конкретних видів робіт інструкцію з охорони праці в навчальних
майстернях слід доповнювати:
При розмічанні.
Надійно закріпити заготовку притискними гвинтами верстака.
При використанні пристроїв бути особливо уважним.
Слідкувати, щоб довгомірні заготовки не заважали сусідам.
Особливо уважним слід бути при використанні рисувалки та шила, надмірні зусилля
можуть призвести до поранення.
Не можна виконувати розмітку, тримаючи заготовку на колінах.

При пилянні деревини.
Щоб не поранитись різальним інструментом, не слід класти його лезом догори, до
себе.
Стежити за натягом полотна лучкової пилки.
Застосовувати напрямний брусок під час запилювання.
Не слід тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки.
Товщина розрізуваного матеріалу повинна перекривати 3-4 зуби пилки.
При закручуванні тятиви лучкової пилки не слід близько нахилятися до неї, бо
закрутка може вдарити по обличчю.
Під час перерви у роботі пилку розміщують у вертикальному положенні (зубами до
верстака), притуливши її до протилежного (від працюючого) боку кришки верстака.
Переносити пилку належить при опущеній руці.
При струганні деревини.
Залізко стругальних інструментів не повинно мати задирок, тріщин і вм'ятин.
Усі стругальні інструменти треба класти на робоче місце боком, різцем від себе.
Надійно закріплювати оброблювану заготовку притискними гвинтами верстака.
Очищати струги (рубанок, шерхебель, фуганок) дерев'яними клинками.
Стругання виконувати на верстаку в установлених місцях, використовуючи пристрої,
упори, підкладні дошки.
Налагоджуючи стругальний інструмент, не допускати, щоб залізко випало з колодки.
Вибиваючи клин або залізко, інструмент треба тримати над верстаком.
Не можна перевіряти долонею якість стругання оброблюваної деталі.
При довбанні та різанні деревини стамесками.
Хвостовики стамесок і доліт повинні бути щільно насадженими на ручки.
Ручки стамесок і доліт для запобігання розколювання повинні бути стиснуті
металевими кільцями.
Леза доліт і стамесок не повинні мати задирок, тріщин і вм'ятин.
Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише ручкою вперед.
Надійно закріпіть оброблювану заготовку притискними гвинтами верстака.
Не дозволяється різати стамесками, коли заготовка не закріплена у верстаку.
Довбання слід виконувати в напрямі від себе.
Не можна різати деревину стамескою в напрямі руки, яка підтримує деталь.
При складанні столярних виробів.
Клей для склеювання готує керівник гуртка.
При використанні струбцин слідкувати, щоб деталі не деформувалися від надмірних
зусиль.
Після роботи ретельно вимити руки з милом.
При з'єднуванні деталей цвяхами прибивати завжди тонку деталь до товстої.
Залежно від розмірів заготовки добирати відповідну товщину цвяхів.
Молоток опускати на всю поверхню головки, щоб цвях не зігнувся.
Цвях краще тримати плоскогубцями.
При з'єднуванні деталей шурупами перед закручуванням їх у заготовці потрібно
зробити отвори, трохи менші, ніж діаметр шурупа.
При свердлінні деревини.
Передавати інструмент з рук у руки необхідно лише свердлом до низу.

Не дозволяється тримати коловорот або дриль свердлом до себе. При свердлінні треба
міцно і без перекосів затискувати свердло в патроні коловорота, дриля.
Під кінець свердління слід зменшувати натиск на дриль і обертати його повільніше.
Забороняється контролювати якість обробки і чистити отвір від стружки пальцями
рук.
При свердлінні наскрізних отворів під деталь слід підкладати дощечку.
При оздобленні виробів.
Перед фарбуванням або лакуванням одягнути на руки гумові рукавички.
Наносити покриття тільки в добре провітрюваному приміщені або на відкритому
повітрі (випари лаків і фарб шкідливі для здоров'я).
У приміщенні, де виконується обробка, не можна користуватися
електронагрівальними приладами.
Після закінчення роботи старанно вимити руки з милом. Якщо фарба не змивається,
змочіть руки оліфою або нашатирним спиртом.
При рубанні металу.
Надійно закріплювати заготовку в лещатах. При затисненні деталі важіль (вороток)
опускати плавно, не налягати на нього тулубом і не вдаряти молотком та іншими
предметами.
Користуватися захисними окулярами та сітками, при рубанні крихкого металу
відлітають стружки.
Бойок молотка повинен бути опуклої форми без забоїн і задирок.
При рубанні використовувати гумові насадки на зубила.
Зубило направляти так, щоб відрубані куски металу летіли у захисну сітку або
переносний екран.
При випрямлянні та згинанні листового металу й дроту.
Оберігати руки від поранень, використовуючи рукавиці. Надійно закріплювати
оправку на кришці верстака або затискувати у лещатах.
При обпилюванні.
При обпилюванні деталь затискують у лещатах так, щоб оброблювана поверхня
виступала над губками лещат на висоту 5-10 мм.
Обпилюючи кромки листового металу, його закріплювати у лещатах між
дерев'яними брусочками.
Робочі рухи спрямовувати уздовж листового металу.
Забороняється користуватись напилками, у яких немає ручок або з ручками, що
тріснули.
Не бити ручкою напилка об деталь, лещата, тому що ручка може розколотись й
поранити руку хвостовиком.
Не перевіряти пальцями якість обробленої напилком поверхні.
Не підгинати пальці лівої руки, щоб при зворотному русі не поранити їх об зажату у
лещатах деталь.
При різанні листового металу ножицями.
Ручки ножиць надійно закріплювати у лещатах.
Не класти пальці лівої руки на риски розрізу.
При різанні важких заготовок відрізану частину заготовки підтримувати рукою та
вживати підставки.

Бути обережними, щоб не защемити праву руку під кінцем ручок ножиць.
У місці розрізу краї листа дуже гострі, тому стежити, щоб не поранити ними рук і не
порвати одяг. На ліву руку надіти рукавицю.
При різанні металу ножівкою.
Не допускати слабкого або дуже сильного натягу ножівочного полотна: слабо
натягнуте полотно може вискочити з рамки і розтріскатися, а сильно натягнуте
полотно може лопнути, що дуже небезпечно для працюючого.
При затисканні заготовки в лещатах відпускати повільно вороток, бо він може
впасти і потовщеною частиною прибити пальці.
Оберігати руки від поранень задирками.
При різанні важких заготовок відрізану частину заготовки підтримувати рукою та
вживати підставки.
Забороняється працювати ножівкою без ручок, або з ручками, що мають тріщини й
розколи.
На випадок відхилення полотна ножівки у сторону починати різати, а не виправляти
перекіс зміненого напрямку руху полотна, тому що воно може зламатись.
При роботі на свердлильному верстаті.
Перевірити наявність і надійність кріплення захисного кожуха передачі.
Перевірити надійність з'єднання захисного заземлення, занулення з корпусом
верстата.
Перевірити роботу верстата на холостому ходу та справність пускового механізму,
вмикаючи та вимикаючи кнопки.
Надійно закріпити деталь на столі верстата в лещатах.
Перед початком роботи надіти захисні окуляри.
Не користуватися свердлами зі спрацьованими конусними хвостовиками.
Плавно підводити свердло до деталі, без зусиль і ривків, тільки після того, як
шпиндель верстата набере повної швидкості.
Забороняється під час свердління підтримувати руками незакріплену деталь.
Перед свердлінням необхідно відзначити центри отворів. Дерев'яні заготовки в місці
свердління наколювати шилом, а металеві накернювати.
Бути уважними і обережними наприкінці свердління. Під час виходу свердла з
матеріалу заготовки зменшувати подачу.
Під час свердління на стіл під деталь підкласти дерев'яну колодку.
Щоб уникнути травм у процесі роботи на верстаті:
— не нахиляти голову близько до свердла;
— не виконувати роботи у рукавицях;
— не класти сторонніх предметів на станину верстата;
— не змащувати і не охолоджувати свердла за допомогою мокрих ганчірок;
— не гальмувати руками патрон або свердло;
— не відходити від верстата, не вимкнувши його.
У випадку вимкнення струму у мережі вимкнути верстат. Перед зупинкою верстата
відвести свердло від деталі, після чого вимкнути електродвигун.
При нарізанні метричної різьби.
Стежити за надійним закріпленням мітчика у воротку та плашки у плашкотримачі.
Перед нарізанням різьби стержень (для зовнішньої) і мітчик (для внутрішньої)

змастити маслом.
Перед нарізанням різьби вибрати діаметр заготовки (для зовнішньої) та діаметр
свердла (для внутрішньої) за довідником.
При роботі на настільному горизонтально-фрезерному верстаті.
1.1. Нещасні випадки під час роботи на фрезерному верстаті можуть трапитись
при:
— відсутності або несправності засобів захисту,
— неміцному кріпленні деталі, інструменту,
— при роботі на несправному устаткуванні, несправним інструментом,
— пошкодження обличчя, тіла, внаслідок вилітання осколків інструменту (фрези),
— захоплення одягу, волосся рухомими частинами, незакритими деталями верстата,
— пошкодження очей,
— несправності електрообладнання, зокрема заземлення, занулення.
1.2. Щоб запобігти травмуванню й виникненню травмобезпечних ситуацій,
дотримуватися таких вимог:
— працювати на справному устаткуванні, справним інструментом;
— при виявленні несправностей повідомити безпосередньо керівника гуртка;
— дотримуватися дисципліни;
— не залишати робочого місця без дозволу керівника гуртка;
— перевірити наявність і надійність кріплення захисних засобів з'єднання
захисного заземлення, занулення з корпусом верстата;
— розмістити заготовки та інструменти в певному порядку на приставній тумбочці
або спеціальному пристрої;
— перевірити роботу верстата на холостому ходу та справність пускового механізму;
— перед початком роботи надіти захисні окуляри;
— користуватися ключами, що відповідають гайкам і головкам гвинтів;
—виконувати різання тільки з опущеним екраном.
Під час роботи забороняється:
—нахиляти голову близько до різального інструменту;
—спиратися й класти лікті на верстат;
— вимірювати деталі, змащувати (охолоджувати) їх, чистити й прибирати стружку
з верстата до його повної зупинки;
— відходити від верстата, не вимкнувши його.
Перед вимиканням верстата відвести різальний інструмент від заготовки.
Не переключати рукоятки зміни швидкостей під час роботи.
У випадку вимкнення струму у мережі вимкнути верстат.
При роботі з використанням переносних електроінструментів (дриля,
шліфувалки, пнлки, рубанка).
Підготувати до роботи свій інструмент і пристрої, переконатися у:
— надійності кріплення всіх різьбових з'єднань;
— якості та плавності руху всіх ходових частин;
— правильності напряму обертання різального інструменту;
— справності струмоведучого кабелю і захисного заземлення;
— надійності роботи вимикача.
Отримати монтерські діелектричні рукавиці й килимок, попередньо перевірити їх

справність.
Стежити за тим, щоб у матеріалі, який обробляється, не було цвяхів та інших
металевих предметів.
Не допускати потрапляння на електроінструмент вологи, бруду, стружки та інших
сторонніх предметів.
Умикати електроінструмент тільки після встановлення деталі на верстаку або
іншому робочому місці.
Подавати (натискати) інструмент так, щоб не було різкого руху або поштовху.
Не працювати під час вібрації електроінструменту.
Якщо необхідно відійти від робочого місця, обов'язково вимкнути
електроінструмент із мережі.
Ставити або класти інструмент у небезпечному положенні.
Під час роботи переносним електроінструментом стежити за кабелем живлення, не
допускати його скручування, згину та інших механічних впливів.
Не виконувати часткового розбирання і регулювання різального інструменту без
попереднього вимикання електроінструменту з мережі живлення.
Не переходити з однієї ділянки роботи на іншу з невимкненим
електроінструментом.
При пошкодженні або загорянні електропроводів чи інструменту вимкнути
рубильник.